1. Збільшити вміст легуючих елементів: Збільшення процентного вмісту кремнію та марганцю може підвищити міцність сталі. Кремній сприяє зміцненню сталі, тоді як марганець покращує швидкість зміцнення та міцність сталі.

2. Контроль швидкості охолодження: швидкість, з якою сталь охолоджується після обробки, може значно вплинути на її міцність. Швидше охолодження (загартування) може призвести до більш загартованої та міцнішої сталі.

3. Термічна обробка: Належна термічна обробка, така як відпал, загартування та відпустка, може покращити зернисту структуру та підвищити міцність сталі.

4. Мікролегування: додавання невеликих кількостей інших елементів, таких як ніобій (Nb), ванадій (V) або титан (Ti), також може покращити міцність сталі за допомогою таких механізмів, як дисперсійне зміцнення та подрібнення зерна.

5. Термомеханічна обробка (TMT): Це передбачає контрольовані процеси прокатки та охолодження, які можуть призвести до дрібнозернистої мікроструктури, що сприяє вищій міцності.

6. Холодна робота: Деформація сталі при кімнатній температурі може підвищити межу текучості за рахунок деформаційного зміцнення.

7. Контрольований рух: Цей процес передбачає прокатку сталі при температурах, нижчих, ніж звичайна прокатка, що може призвести до дрібнозернистої структури та підвищення міцності.

8. Надшвидке охолодження: Нові технології дозволяють досягти надшвидкої швидкості охолодження, що дозволяє виробляти сталь із чудовими механічними властивостями.

9. добавки: Використання певних добавок під час процесу виробництва сталі також може вплинути на кінцеві властивості сталі.

10. Контроль якості: Переконайтеся, що сталь не містить домішок і має однорідний склад, що має вирішальне значення для досягнення бажаної міцності.

Важливо відзначити, що підвищення міцності сталі іноді може відбуватися за рахунок інших властивостей, таких як пластичність або в’язкість. Тому важливо збалансувати склад сплаву та методи обробки, щоб досягти бажаної комбінації властивостей для передбачуваного застосування.